Захисна поведінка – приклад

Варіантів захисної поведінки існує дуже багато. Деякі з них виглядають цілком безпечно (як, наприклад, не говорити про страхи “щоб не наврочити”). Але☝️ Це тільки, доки вони не починають накладати обмеження на наше повсякденне життя.

Скажімо, відганяння крокодилів 🐊, яке (як нам здається) працює, починає займати забагато часу. Або боїшся втратити свідомість у магазині і завжди тримаєшся за візок, тому не ходиш у маленькі маркети, де немає візків. Або здається, що не задихаєшся лише тому, що всі вікна розчинені, тому не можеш заходити в кондиціоновані приміщення чи їздити в авто з кондиціонером. Таких прикладів можна навести безліч, але система однакова:

◾️ Я чогось боюся.
◾️ Використовую захисну поведінку.
◾️ Страхи не справджуються.
◾️ Я роблю висновок, що це працює. І – сюрприз! – продовжую накладати обмеження на своє життя.

Вихід з цього замкненого кола очевидний, хоча і не завжди простий: можна лише спробувати перестати відганяти крокодилів (хоча б на хвилинку). А якщо вони не з`являться, то наступного разу може на дві хвилинки, на п`ять, на годину… А якщо все піде добре, то може й ну_його_те_відганяння?..

Помічайте свою захисну поведінку, та залишайте за собою право обирати, як вам жити.