Травматичні спогади

Навіщо нам спогади? Ми народжуємось, зростаємо, чогось навчаємось, з кимось спілкуємось, будуємо стосунки, змінюємо житло чи роботу, знаходимо нових друзів, з кимось розходимось. І спогади про всі ці події складають історію нашого життя.

Зазвичай, ми не опрацьовуємо події нашого життя занадто усвідомлено. Ми переживаємо певну подію, обмірковуємо її, надаємо їй певного сенсу, класифікуємо та кладемо на відповідну поличку в довгострокову пам’ять. Цей процес відбувається майже автоматично.

Але під час травматичної події ми в стані шоку. Спогади про такі події виходять за межі нашої здатності обробляти інформацію. Під час травматичної події немає часу відмежовувати думки від емоцій та відчуттів. А зважаючи на те, що нам тоді було боляче або неприємно, ми не хочемо повертатись до цього спогаду, доопрацьовувати його. І він, цей спогад, так і лежить необробленим комом з відчутів, подій, думок, обставин та емоцій.

Однією з ознак спогадів, які потребують усвідомленого доопрацювання, є надмірна яскравість та наявність у спогаді фізичних відчуттів. Ви можете буквально відчувати те, що відчували в той момент. Такі необроблені спогади забирають більше місця та ресурсу, ніж оброблені. Та лише ви обираєте, як саме і коли їх опрацьовувати.