Дистанціювання

☝️Румінація ніколи не приводить людину до продукивного рішення або дії – вона лише марнує час та поглинає мисленневі ресурси. Крім того, відіграє серйозну роль у емоційному стані людини, постійно повертаючи у негативні відчуття.

То що ж робити з румінацією?

❗️Крок перший – усвідомлення. Треба помітити, що опиняєшся в цьому замкненому колі: «Ок, отже я жую свої думки по колу. От саме зараз. Я це вже роблю». І це нормально, це буває зі всіма.
Але! Чи корисно залишатись у цьому замкненому колі? Румінація дає лиш ілюзію того, що йде пошук вирішення проблеми. Однак, якщо думки одні й ті самі, по колу, а дій не відбувається, то все стоїть на місці окрім коловороту непродуктивних думок.

Якщо процес помічено та усвідомлено, то вже легше сказати собі: «Так, досить це думати!» ❗️І це другий крок – короткий, але важливий, на нього треба багато сил. Тож, не зволікаючи, варто одразу задати собі питання, наприклад: «А чи доцільно це думати зараз, о другій ночі, коли мені зрання підійматися? Чи можу я прямо зараз якось вплинути на те, про що думаю?». Взагалі, питання про доцільність цього процесу на даний час, поставлене собі в лоба, може дуже швидко припинити румінацію.

Однак, для впевненості, є третій крок❗️ – відволіктися на інше, на щось приємне чи хоча б нейтральне. Наприклад, почитати рядки улюбленого вірша або пісні, згадати мелодію, порахувати баранчиків чи щось щє, згадати моменти приємного відпочинку, почитати книгу, вийти на пробіжку, обняти свого песика… та що завгодно, що є для вас приємною життєвою дрібницею.

На перший погляд, ці три кроки дуже очевидні й прості. При цьому на їхню реалізацію може піти доволі багато часу та сил. Тож набирайтесь підтримки, терпіння та бережіть ваш #вільний_вибір🙂