Мислення ярликами

🧐 Мислення ярликами – когнітивний фільтр, який існує, щоб полегшити роботу нашому мозку. Швидко та без критики “класифікуючи” людей або процеси, тобто наклеюючи на них умовні стікери з умовними надписами “погані”, “розумні”, мозок змешує час та енергію, яка витрачається, коли використовувати критичне мислення. Тобто фільтр працює, наділяючи себе або оточуючих деякими характеристиками, без урахування фактів і об’єктивних показників.

Деякі когнітивні упередження, ймовірно, адаптивні. Когнітивні упередження можуть призвести до більш ефективних дій у деяких ситуаціях. Проте є ризики.

Наприклад, з таким навішуванням ярликів ми дуже часто можемо зіштовхнутися в школі. Якщо, наприклад, вчитель на підставі одного випадку вирішує, що дитина “хуліган”, то у всіх наступних ситуаціях, які потрапляють під цей контекст, буде в першу чергу звинувачена ця дитина.

Також дуже часто ми можемо побачити навішування ярликів в ЗМІ, щодо різних категорій людей. Цим явищем можуть добре користуватись окремі люди, які мають бажання впливати на громадську думку або маніпулювати нею. Тобто формувати ярлик щодо окремих людей.

Так довго існував ярлик, що всі жінки погані водії. Або, що всі сантехніки – алкоголіки. Чи є це правдою? Ми точно знаємо, що ні. Бо наш досвід каже про протилежне 🤷‍♀️

Тому, коли окремі люди або ЗМІ активно нав’язують вам думку, що певна категорія людей чи явищ “погані” і ви, зустрічаючи таких людей одразу ідентифікуєте їх як “поганих”, замислитесь, чи не є це “мислення ярликами”. Мисліть критично та бережіть ваш #вільний_вибір.