Ознаки посттравматичного стресового розладу
Війна, воєнні дії, необхідність захищати свою державу, втрати друзів, здоров’я, попередніх уявлень про світ незворотньо змінюють людину. Не залежно від того, чи пішла вона на війну добровільно, чи згідно наказу про мобілізацію. Новий досвід, необхідність швидкого реагування на зміни та постійний стрес вимагають від військового високого рівня адаптації до таких умов, що забезпечує його виживання під час військових дій. Повернення до цивільного життя часто ускладнюється важкістю відмови від звичок, які забезпечували військовому виживання. Інакше кажучи – людина йде додому з війни, а війна з людини не йде. Саме тому виникає високий ризик розвитку посттравматичного стресового розладу.
Посттравматичний стресовий розлад – важкий психічний стан, різновид тривожного розладу (неврозу), який виникає в результаті одиничної або повторюваних психотравмуючих ситуацій. Тобто людина, яка пережила одну або кілька травмуючи подій, відносно яких вона не мала попереднього життєвого досвіду та які спричинили глибокий вплив на її психіку, ризикує зазнати посттравматичного стресового розладу. Розвиток посттравматичного стресового розладу супроводжують такі три основні симптоми:
- нав’язливе намагання «переосмислити» неприємні події, відтворення їх в уяві (зокрема, у сновидіннях);
- прагнення уникати того, що нагадує про травму (наприклад, місця події);
- підвищені тривожність і емоційне збудження, постійна настороженість, підозріливість
До додаткових ознак ПТСР відносять такі симптоми:
- гнів і дратівливість;
- почуття провини, сорому або самозвинувачення;
- зловживання алкоголем чи наркотиками;
- почуття недовіри і зради, а також «несправедливості долі»;
- депресія і почуття безвиході;
- суїцидальні думки;
- відчуття відчуженості;
- фізичні болі;
- поверхневий і неспокійний сон, жахливі сновидіння;
- здригання при дзвінках, оплесках та ін. буденних звуках;
- нездатність згадати цілі епізоди пережитої травми;
- відчуття, що людині «не судилося» знайти роботу, створити сім’ю тощо.
Небезпека ПТСР полягає також в тому, що його розвиток може бути досить віддаленим у часі. Вказані симптоми можуть розвинутись і через 50 років після травмуючи подій.
Особливо уважними слід бути, коли зазначені симптоми виступають досить тривало та/або у комбінації один з одним. У такому випадку не вагаючись звертайтесь по допомогу до спеціаліста!