Цей посібник народився з досвіду — не теоретичного, а прожитого. Цей досвід ми здобували останні 11 років. Коли почалася повномасштабна війна, ми всі — спеціалісти, клієнти, колеги, родини — опинилися в одному полі. І це поле стало простором спільної травматичної події. Ми вже не можемо дивитися на людину «ззовні» — ми в тій самій реальності.

У цій реальності терапевтична робота змінює форму, але не сенс. Ми залишаємося з людьми — з їхнім болем і з їхніми ресурсами. Ми вчимося витримувати більше невизначеності, більше контрасту, більше тиші. Вчимося не лише допомагати, а й бути. Просто і по-людськи, без ілюзій всемогутності.